Червона калино, чого в лузі гнешся?

Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?

Чи жаль тобі цвіту на радощі світу?

Чи бурі боїшся, чи грому з блакиту?

І світло люблю я, купаюся в ньому,

Та вгору не пнуся, бо сили не маю,

Червоні ягідки додолу схиляю,

Я дубам не пара:

Та ти мене, дубе, отінив, як хмара.