Сама не подумала, нащо -

Пішла і забувши про літо.

Не вернешся більше нізащо.

Повернеш назад усі квіти...

Літала, не думала в безвісті -

Сумними думками тверезості.

П’яніла від чорного чаю.

Приспiв:

Ще так далеко до зими і до морозів.

Навіщо спомини сумні, навіщо сльози?

І може хтось, але не я... подарить квіти.

Жодної битви не виграла -

Кохання з війною зрівнявши.

А ти сама себе із дому вигнала.

У душу нічого не взявши!

Такого чудового літа,

Давно вже у мене не було...

А ти його просто не чула.