Будівництво палацо-паркового ансамблю розпочалося у 1661 році за наказом Людовіка XIV. Парк будували усі: як робітники, так і солдати з матросами.

Основну увагу у створенні резиденції короля приділили звичайно ж фонтанам. Згодом версальські водограї стали модним еталоном для усієї Європи.

У Версальському парку є кілька видів фонтанів: каскади, скульптурні фонтани, фонтани без скульптур та фонтани-чаші. Усі вони прославляють Людовіка XIV. Деталі головних водограїв - це уривки захоплюючої розповіді.

Найвідоміший фонтан Латона

Чи не найвідомішим є фонтан Латона, названий на честь коханої німфи Зевса. Навколо її статуї з води виступають голови і спини 6 жаб. Ще 24 жаби та фігури людей розмістилися на нижніх ярусах водограю. Низ фонтану прикрашають черепахи.

Від Фонтану Латона простягається центральна алея, у її глибині натрапите на знаменитий басейн з Аполлоном, який виїжджає на колісниці. Центральний струмінь води здіймається на 25 метрів угору, а бічні вимальовують квітку лілії - емблему французьких королів.

Фонтан Нептуна зводили понад століття

Не менш вишуканою окрасою парку є фонтан Нептуна. Його зводили понад століття. Струмені води у поєднанні з постаттю Нептуна та Амфітріти, драконами та амурами створюють неймовірне видовище. До слова, висота центрального струменя сягає майже 50 метрів.

З такими розмахами фонтани потребували чимало води. За часів правління французького монарха витрати на систему водопостачання становили приблизно третину від усіх витрат на будівельні роботи у Версалі. Втім, навіть у найбільш економному режимі водограї споживали майже 13 тисяч кубометрів води на добу.

Щоб затрачати менше води, вмикали лише ті, які бачив король

Нестача води щораз гостріше відчувалася з будівництвом нових фонтанів. Відтак постійно працювали лише ті водограї, які було видно з вікон палацу, інші вмикали лише за потреби.

У 1672 навіть вигадали спеціальну систему роботи водограїв: працівники свистом сигналізували один одному про переміщення короля, вказуючи які фонтани необхідно вмикат